Смотреть больше слов в «Словаре эпитетов»
КРОВ, -а, м. 1. Укрытие, завеса, навес над чем-н. (устар.). Под кровомветвей. 2. перен. Жилище, приют (в 1 знач.) (высок.). Ос-таться без крова.Дать к. каму-н.... смотреть
кров м. 1) а) устар. Крыша. б) перен. Дом, жилище, приют. 2) перен. Защита.
кров м. тк. ед.roof; shelter лишённый крова — homeless остаться без крова — be left without a roof over one‘s head лишать крова (вн.) — make* / leave* ... смотреть
кров См. жилище принимать под свой кров... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. кров дом; жилище; приют, покров, укрытие, тень, сень, кровля, крыша, пенаты Словарь русских синонимов. кров 1. см. крыша. 2. см. жилище Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. кров сущ. • крыша • кровля Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. кров сущ., кол-во синонимов: 12 • дом (111) • жилище (71) • кровля (15) • крыша (49) • навес (38) • пенаты (13) • покров (46) • притул (4) • приют (32) • сень (17) • тень (34) • укрытие (26) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть
КРОВ, і, ж.1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому.Похова... смотреть
(аж) кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т. ін.) кому. Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський). висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський); “Рахіра або земля”. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський); // Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т. ін. — Уб’ю гадюку, уб’ю змію!.. Вона (Оксана) з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний); Ольга підводиться, розправляє спину і о ви́точити кров з кого—чого. Знесилити, виснажити, ослабити кого-, що-небудь. “Виточить він усю кров з рідної України, щоб запагубити її навіки, щоб дати змогу й силу полякам запанувати на Україні”,— думала Тодозя, йдучи слідком за князем до палацу (І. Нечуй-Левицький); — Я б тобі утер маку,— думав він,— коли б москаль не виточив з мене крові (М. Коцюбинський). вхо́дити / ввійти́ в плоть і (в) кров, книжн. 1. кого, чого. Ставати невід’ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного). увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (С. Крижанівський). 2. перев. вхо́дити / ввійти́ в кров кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар); Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле). до оста́нньої кра́плі (ка́плі) кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т. ін. До кінця життя, поки живий. — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Стельмах); Були готові (троянці) до останньої каплі крові свою свободу боронить І нову Трою захищати (І. Котляревський). заморо́жувати / заморо́зити кров (у жи́лах) у кого, кому. Викликати почуття жаху. Все більше і більше впевнялася (Параскіца), що люди не помиляються, що вона відьма — і ця свідомість заморожувала кров у неї (М. Коцюбинський); Мертва душа гляне в очі марою, в жилах мені заморозить всю кров (Леся Українка). кров від кро́ві. Рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому .. “Хуліган... оселедець...” І хто? Кістка од його кості і кров од крові (М. Коцюбинський). кров гра́є / кров загра́ла у кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (М. Коцюбинський); (Храпко (сам):) Так кров грає, у голову б’є... І дума чоловік: от-от щастя запопаду, он де воно криється (Панас Мирний); Билося серце і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого (С. Васильченко). 2. чия. У кого-небудь виявляються натура, характер, звички, погляди і т. ін. (перев. батьків чи інших кровних родичів). (Баба Олена (перехрестилася):) Свят, свят, свят! Ага!.. Ось воно! Ось воно! Заграла й у тобі Петричева кров (Я. Галан). кров заговори́ла (обізва́лася) чия. У кого-небудь виявляються натура, звички, характер, погляди і т. ін., притаманні комусь. Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров... (М. Коцюбинський); А наймолодший (син) — мій вогник, .. як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Леся Українка). кров за кров. Відплата, помста вбивством за вбивство. “Уб’єм брата! спалим хату!” — Сказали, і сталось. Все б, здається, ні, на кару Сироти остались. В сльозах росли, та й виросли; Замучені руки Розв’язались — і кров за кров (Т. Шевченко); — А що ж, вони наших рубатимуть, на рожни підніматимуть, а ми з ними цяцькатись? — говорили бійці загону.— Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (О. Гончар); Девізом нескорених було: “Кров за кров!” (З газети). кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко). кров з молоко́м. Здоровий, рожевовидий, рум’яний (про людину та її обличчя). Гриць .. був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко); — Якраз мені одна підвернулась.., продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Ю. Збанацький). кров і плоть. 1. Рідна дитина. Їм так і не дали виплакатися як .. належить матерям, коли виряджають діточок на самостійне життя .. Без молитви, без хреста благословляли вони кров і плоть свою у стражденну життєву путь... (Ю. Смолич). 2. Єство, сутність. Неси в щільник свій мозок, кров і плоть. Таких, як ти, кипучі міліони (мільйони) (М. Рильський); І вперше він синам сказав: — Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан). плоть і кров. Особистий досвід, пережиті роки разом з рідним народом .. дають поетові той життєвий матеріал, що робить його поезію конкретною і правдивою у своїй плоті і крові (З газети). кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.., кров закипала в благородних бідняцьких жилах (О. Довженко); Козак скажено крикнув (на мене) і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Темними ночами, туманними болотами та ярами пробиралися вони до Щорса .. Розповісти всю правду про придушені повстання кращих синів України, та так розповісти, щоб кров завирувала в нього (солдата) у скронях (О. Довженко). кров (рі́ками) ллє́ться (тече́) / полила́ся (потекла́) чия і без додатка. Гинуть люди. — На фронті кров ріками ллється. Самі подумайте, Варваро Гнатівно... (В. Кучер); Для чого ллється словацька кров тут, на Поліссі, в горах Кавказу чи на берегах Волги? (І. Головченко і О. Мусієнко); Горить Корсунь, горить Канів .. чорним шляхом запалало, І кров полилася (Т. Шевченко); Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі... Воскреснуть правда і любов, зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (П. Грабовський). кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т. ін.) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Серце (Сеспеля) переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький); Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко); Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльонини (А. Головко). кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко). кров холо́не (крижані́є, застига́є) / захоло́ла (засти́гла) у жи́лах. Кому-небудь дуже страшно, моторошно, тривожно і т. ін. Не переказати тобі, товаришу, усіх нещасть .. Як згадаю — кров у жилах холоне (В. Логвиненко); Юсуп якусь хвилину стояв, немов закляклий. Батуллі, виходить, сам “домовляється” в ДПУ! .. Кров крижаніла в жилах (Іван Ле); Модель здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (О. Донченко). пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров з кого, чию. 1. Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. У селі управа колишня: поміщик панствує, п’є кров з бідняків (Нар. опов.); Як ссав (панич Льольо) народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський). попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили .. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих .. степах (М. Стельмах); Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили (багатії) нашого поту — годі! (А. Головко). 2. Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Мучилася (Горпина), а далі й схаменулася: “Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п’є, а та глуха потороча — горілку” (Л. Яновська). пролива́ти / проли́ти кров. 1. за кого—що і без додатка. Гинути, вмирати або мужньо воювати, боротися, відстоюючи щось, захищаючи кого-, що-небудь. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (М. Рильський); Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники. — За що гинули, проливали кров наші смільчаки? (Легенди..); Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров (І. Франко). 2. кого, чию. Вбивати когось, воювати з кимсь. (Жірондист:) Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Леся Українка). розлива́ти кров. Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів… (М. Коцюбинський). псува́ти / попсува́ти (зіпсува́ти) кров кому. 1. зі сл. собі́. Нервувати, дратуватися. Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Коцюбинський); (Кіттельгавс:) Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Леся Українка); Там (у степах) нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся, а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік собі їде, не псуючи крові хапливістю, і, нарешті, приїжджає туди, куди йому треба (В. Винниченко). 2. кому. Завдавати кому-небудь багато неприємностей, клопоту; примушувати нервувати, дратувати когось. Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам (М. Стельмах); Був у нас в ті роки такий собі шашіль житомирський, клоп грушевий, скільки він мені крові зіпсував… та цур йому! (О. Гончар). пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров, ма́зку) (з но́са) кому, рідко з кого. Дуже побити кого-небудь, звичайно до крові, ран, або вбити когось. “Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо” (Переклад С. Масляка); — Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м’ясо (М. Стельмах); — Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський); — Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський). сиді́ти в крові́ у кого, кому. Бути притаманним кому-небудь від народження, становити невід’ємну особливість характеру, вдачі і т. ін. Хома .. виклика́в симпатію до себе своїм гумором .. що, здається, вже сидів йому в крові (О. Гончар). скупа́ти ру́ки в крові́. Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові,— все минуло би ся (Г. Хоткевич). скупа́тися в крові́. Вчинити багато вбивств або бути винним у вбивстві багатьох людей. (Голос покликача:) Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хотів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка). тече́ дворя́нська (голуба́, блаки́тна і т. ін.) кров у жи́лах чиїх, кого. Хто-небудь має аристократичне, родовите походження. — Іване Юхимовичу, ви ж благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Панас Мирний); Прийнявши рапорт, Врангель обернувся до юнкерів, .. вони довірливо вручають нині свою долю йому, обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (О. Гончар). точи́ти кров. 1. з кого. Експлуатувати, виснажувати кого-небудь тяжкою працею, знущанням і т. ін. — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід.— .. Ще ми мало робили, ще з нас мало .. крові точили (Панас Мирний); — А доки вони нами руки потиратимуть? Ми їх не чіпаємо, ми до них не ліземо, а вони? Що вони з нас кров точать? (О. Гончар). точи́ти кров з жил чиїх. В нужді та утисках ми бились, А з наших жил точили кров. Над нами багачі глумились, А ми…корилися їм знов (М. Вороний). 2. з чого. Обкрадати, використовувати з метою наживи. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить (Т. Шевченко). точи́ти кров з се́рця чийого. Завдавати комусь душевного болю, страждань. (Рябина:) Пане писарю, не точи ти послідньої (останньої) крови (крові) з мого серця! (І. Франко). кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів (квітів), сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич). хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі (Мотрі), бунтували стару кров (Панас Мирний). (хоч) кров з но́са. Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т. ін. — Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко); — Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко); До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко); (Халява:) Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький). як молоко́ та кров. Здоровий, з рум’янцем на щоках (про людину). Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали… (Д. Білоус).... смотреть
КРОВ, і, ж. 1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Шевч., І, 1951, 354); Вогкий холод зціплював кров у жилах (Коцюб., І, 1955, 96); Порізаними, липкими від крові руками Яресько хапається в темряві за мерзлу.. землю (Гончар, II, 1959, 437); * Образно. Чорні вишки Баку кров землі посилають У труби (Сос., Щоб сади.., 1947, 58); * У порівн. Ставок зачервонів проти заходу, неначе политий кров’ю (Н.-Лев., III, 1956, 343). До кро́ві — так, що аж кров виступила, потекла. Одна люба, тиха дівчинка вкусила мене колись до живої крові, як я силоміць піднесла її на руки… (Вовчок, І, 1955, 381); Ішли [заробітчани], розбиваючи ноги до крові (Гончар, Таврія, 1952, 5); Замовля́ти (замо́вити) кров див. замовля́ти; Запекти́ся кро́в’ю див. запіка́тися; Затамо́вувати (затамува́ти, зупиня́ти, зупини́ти) кров — припиняти кровотечу; Схо́дити (зійти́, стіка́ти, стекти́ і т. ін.) кро́в’ю — втрачати кров від поранення. Намацав [Гуменний] гарячу.. ранку і міцно затиснув її, щоб не сходити кров’ю (Гончар, Новели, 1954, 18); [Знахар:] Ти, сину, зараз помреш, бо кровлю стік (К. —Карий, II, 1960, 386); У кро́ві — закривавлений. Хіба знати, як швидко живе ніч, коли отак у льоху побитий і весь у крові (Головко, II, 1957, 162). ∆ Зара́ження кро́ві див. зара́ження. ◊ Випива́ти (ви́пити) кров див. випива́ти; Висиса́ти (ви́ссати) кров див. висиса́ти; Висмо́ктувати (ви́смоктати) кров див. висмо́ктувати; До оста́нньої кра́плі кро́ві боро́тися (би́тися і т. ін.) див. кра́пля; Закипа́є (закипі́ла) кров див. закипа́ти; Заморо́жувати (заморо́зити) [всю] кров [у жи́лах] див. заморо́жувати; Запа́лювати (запали́ти) кров (ого́нь у крові́) див. запа́лювати; Зро́шувати (зроси́ти) [вла́сною, своє́ю] кро́в’ю зе́млю (тра́ви, шляхи́ і т. ін.) див. зро́шувати; Кров відступа́є (відхо́дить, відійшла́ і т. ін.) з обли́ччя (лиця́ і т. ін.) у кого, рідко кому — хтось блідне від раптового неприємного враження. — Я.. відчув, як при її словах зникла мені чи не вся кров з лиця (Коб., III, 1956, 285); Кров гра́є (загра́є, загра́ла, зашумі́ла, кипи́ть і т. ін.) у кому-чому, у кого та без додатка — хтось відчув приплив енергії, пристрасті. Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); У вбранні зеленім ти пройшла повз мене, глянула — шалено зашуміла кров (Сос., III, 1958, 59); Колись було — ..кров кипіла, Тремтіли нерви, наче струни в грі (Фр., XIII, 1954, 29); І він [кинджал] порою любо грає. Привабливо дзвенить. На дзвін його душа палає І в серці кров кипить (Зеров, Вибр., 1966, 402); Кров залива́є (залила́) обли́ччя (лице́ і т. ін.) див. залива́ти; Кров застига́є (засти́гла, холо́не, захоло́ла) в жи́лах див. жи́ла1; Кров з молоко́м; Мов (як і т. ін.) з кро́в’ю молоко́: а) рум’яний, рожевовидий (про людину та її обличчя). Венера білолика, красна Курносенька, очима ясна І вся, як з кров’ю молоко (Котл. І, 1952, 212); б) здорова, рожевовида людина. Гриць був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (Фр. III, 1950, 266); Тут якраз мені одна підвернулась.. продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Збан., Єдина, 1959, 147); Кров зупиня́ється (зупини́лася) див. зупиня́тися; Кров кипи́ть (кипі́ла) на ра́нах див. кипі́ти; Кров псува́ти (зіпсува́ти): а) (кому) псувати настрій комусь, дратувати когось. У Калитки не одного кров Зіпсувало трактора тріщання (Рильський, І, 1960, 303); б) (собі) нервувати. [Завадський:] Та що там.. Чи то варто собі кров псувати задля такої марниці? (Фр., IX, 1952, 367); [Кіттельгавс:] Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Л. Укр., IV, 1954, 238); Кров ударя́є (уда́рила, ки́далася, кида́ється, бу́хала, бу́хає і т. ін.) в го́лову (до голови́, обли́ччя і т. ін.) кому — кров припливає комусь до голови, обличчя внаслідок сильного збудження. Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (Горд., II, 1959, 304); Бжозовський згадував про бурлак.., і вся кров кидалась йому в голову (Н.-Лев., II, 1956, 204); Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (Коцюб., І, 1955, 397); Набира́тися (набра́тися) кро́ві див. набира́тися; Налива́тися (нали́тися, налля́тися) кро́в’ю; Набіга́ти (набі́гти) кро́в’ю — червоніти від злості, напруження тощо. Лице її мінилося: раз наливалося кров’ю, мов буряк, то знов блідло, мов полотно (Фр., V, 1951, 396); Очі в провідника наллялися кров’ю і вилізли наверх, як у барана (Коцюб., І, 1955, 295); Обличчя хлопчика набігло кров’ю, зуби заскреготали (Фр., VI, 1951, 172); Обкипа́ти (обкипі́ти) кро́в’ю див. обкипа́ти; Пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров чию — тяжко визискувати когось, експлуатувати. — Цей дідок.. пив нашу кров і на ній збудував.. хату під залізом (Мик., II, 1957, 311); — А панич Льольо? ..Як ссав народну кров, так буде і далі ссати (Коцюб., II, 1955, 85); Се́рце кро́в’ю облива́ється (облива́лося, обкипа́є, обкипі́ло і т. ін.) перев. чиє — хтось дуже сильно переживає, мучиться, страждає. Серце її обливалося кров’ю, сльози заливали очі (Коцюб., І, 1955, 83); Щодня моя старша доня ходила.. на мітинги. Я мовчала, хоч серце кров’ю обкипало (Дн. Чайка, Тв., 1960, 128); Хвилюва́ти (бенте́жити, бунтува́ти, розпа́лювати і т. ін.) кров у кого — викликати хвилювання, неспокій у когось; збуджувати когось. Плач, злість, досада разом піднімались з душі [Метрі], бунтували стару кров (Мирний, І, 1949, 411); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (Коцюб., І, 1955, 339); [Хоч] кров з но́са — незважаючи на будь-які труднощі. [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по.. чарчині! (Кроп., V, 1959, 263); — Розшукати партизанів на чім би не стало. Кров з носа! (Головко, І, 1957, 365). 2. перен. Людські жертви при якому-небудь зіткненні, боротьбі, війні тощо; убивства, кровопролиття. Окопне життя, злигодні, кров, вогонь і рани посіяли в мільйонах сердець тривогу (Довж., I, 1958, 41); Треба буде крові та крові, щоб вибити його [противника] вдруге… (Гончар, III, 1959, 367). ◊ [Безневи́нна, неви́нна] кров ллє́ться (тече́, текла́ і т. ін.) — [безневинні] люди гинуть у боротьбі тощо. — Грицьку!.. Ти бачиш? кров безневинна ллється… (Мирний, І, 1949, 305); Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла (Шевч., І, 1963, 106); Втопи́ти в крові́ див. втопи́ти; Залива́ти (зали́ти) кро́в’ю див. залива́ти; Зато́плювати (затопля́ти, затопи́ти) в (у) крові́ див. зато́плювати2; Захлина́тися (захлину́тися) у вла́сній крові́ (вла́сною кро́в’ю) див. захлина́тися; Змива́ти (зми́ти) кро́в’ю со́ром (ганьбу́ і т. ін.) див. змива́ти; Кров за кров — відплата, помста вбивством за вбивство. Замучені руки Розв’язались — і кров за кров, І муки за муки! (Шевч., І, 1963, 114); — А що ж, вони наших рубатимуть, .. а ми з ними цяцькатись?.. — Ні, зуб за зуб! Кров за кров! (Гончар, II, 1959, 232); Кро́в’ю [та кістка́ми] здобува́ти (здобу́ти, добува́ти, добу́ти і т. ін.): а) досягати чого-небудь у боротьбі ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені, зубожені, темні, якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю «славу та волю» (Мирний, І, 1949, 369); — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 365); б) добувати тяжкою, непосильною працею. Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (Коцюб., II, 1955, 53); Приходилось мало не кров’ю своєю здобувати найпростіші речі для.. Оксани (Л. Укр., V, 1956, 426); Упива́тися (упи́тися) кро́в’ю чиєю (кро́ві чиєї) — заспокоюватися кривавою помстою. — Котилися І наші козачі Дурні голови,.. Упивались і чужої І своєї крові!.. (Шевч., II, 1963, 43); Чо́рна кров — про загиблих ворогів. Притуплялися шаблі від крові чорної контрреволюційної (Сос., І, 1957, 265). 3. Порода, породистість тварин. Гнат Щербина.. своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Стельмах, І, 1962, 69). 4. перев. з означ., перен. Про рід, походження, національність людини. — Бери, хлопче. Гарна дівчина. Пізнаю кров! — сказав Щорс (Довж., І, 1958, 156); — Козарлюга з тебе хоч куди, справжня чумацька кров (Стельмах, І, 1962, 330); Українська кров у когось; // у сполуч. з присв. займ., розм. Про близьких родичів (переважно про дітей). — Щоб мене мій син, моя кров, та прив’язав налигачем..? — сичала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 363); Жалко матері своєї дитини. Уже який.. він не лихий.., а все ж таки своя кров… (Мирний, І, 1949, 214); — Вам свідчуся.., що отсей Мошко.. показав мені в.. біді більше серця, .. ніж моя власна кров (Фр., IV, 1950, 407). ◊ Блаки́тна (голуба́, дворя́нська) кров у кого [тече́ в жи́лах кого, чиїх], заст.— про чиюсь родовитість, шляхетність. — Іване Юхимовичу, ви ж,— каже [пан],— благородний; у ваших жилах тече дворянська кров (Мирний, III, 1954, 168); Вони [юнкери] довірливо вручають.. свою долю йому [Врангелеві], обрусілому шведові, в жилах якого тече голуба кров вікінгів (Гончар, II, 1959, 207); Го́лос кро́ві чий гово́рить (обзива́ється, обізва́вся, озива́ється, озва́вся) в кому — чому — з’являється почуття кровної спорідненості з кимось. Батьківський голос крові Озвався в душі моїй (Забашта, Вибр., 1958, 92); Кі́стка від ко́сті, кров від кро́ві див. кі́стка; Прокля́ття (проклі́н) кро́ві, заст.— прокляття, яке тяжіє над нащадками за вчинки їх предків. [Елеазар:] Ви не кленете. Я прощаю, браття, вам всі слова. А все ж проклятий я страшним прокльоном крові (Л. Укр., II, 1951, 145). 5. з означ., перен. Про вдачу, характер, темперамент людини. [Річард:] Мої всі кревні волі домагались.. Така вже кров (Л. Укр., III, 1952, 51); Гаряча кров у когось. ◊ Вхо́дити (увійти́) в кров див. вхо́дити; Гово́рить (заговори́ла, обзива́ється, обізва́лася, озива́ється, озва́лася) кров чия — виявляються погляди, настрої, звички, властиві комусь. Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров… (Коцюб., II, 1955, 393); А наймолодший [син]— мій вогник, .. як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Л. Укр., І, 1951, 231). 6. перен., розм. Проте, що придбане важкою працею, великими зусиллями. Один бурлака схопив з стола золотий годинник.. — Не зачіпай! Це наша кров! — крикнув Микола (Н.-Лев., II, 1956, 203). $ Пролива́ти (ли́ти, проли́ти і т. ін.) кров: а) (свою) діставати поранення або бути вбитим, борючись за кого-, що-небудь, відстоюючи щось. [Міріам:] Учителю! чи ти мені позволиш пролити кров мою? (Л. Укр., II, 1951, 117); Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (Рильський, III, 1961, 238); б) (чужу) убивати когось, завдавати ран комусь. [Жірондист:] Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Л. Укр., II, 1951, 164); І сам я особисто пролив крові ворожої.. чимало (Довж., І, 1958, 279); Пуска́ти (пусти́ти) кров кому: а) лікувати випусканням крові. Похвалився чабан, що й кров [вівці] ретуше, ну, а щось невесела-таки (Головко, II, 1957, 198); б) сильно бити. [Шметелюк:] Я авантюрник? ..Я тобі кров пущу за такі слова! (Мик., І, 1957, 242); в) убивати когось, завдавати ран кому-небудь. — Покиньмо кров врагам пускати, Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (Котл., І, 1952, 226); — Знову.. підводять голову [фабричні],— нахмурився Гаркуша.— Мало їм у п’ятому крові пустили… (Гончар, І, 1959, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 358.... смотреть
КРОВ становить 5–9%, маси тіла, що у дорослої людини дорівнює приблизно 5,0–5,5 л, і складається з рідкої частини — плазми (55–60%) та формених елемент... смотреть
ВДА́ЧА (сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці), ХАРА́КТЕР, НАТУ́РА, ДУША́, П... смотреть
КРОВ, а, м.Слав. → Поэт.1.Кровля, крыша.Лавки и дворы утѣснишася и кровы их от многолюдства востужиша. Пов. о слоне 170. Приближась, мы узрели Великоле... смотреть
-а, м. 1. Крыша (устар.).На кровы ближнего селенья Нисходит вечер, день погас. Баратынский, Возвращение.||Укрытие, навес.Я из глубины коляски, из-под... смотреть
-і, ж. 1) Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовлят... смотреть
Blood; (що запеклася) goreкров прилила йому до лиця — blood rushed to his faceу нього кров кипить — his blood is up, his blood boilsпереливати кров мед... смотреть
-і, ж. 1》 Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовлят... смотреть
Кров не вода, а серце не камінь.Не можна проливати людської крові, а також жити без доброти.Людської крови не змиєш.Не проливай людської крові, бо цьог... смотреть
м1) yer yurt; barınak (-ğı) име́ть свой кров — kendi barınağına sahip olmakоста́ться без кро́ва — yersiz yurtsuz kalmakлиши́ться кро́ва — yerinden yurd... смотреть
кров:◊ зака́ження кро́ви → "закаження" ◊ кров залива́є 1. кривавити (ср, ст): Дивно, що старого Липача не чіпали, може, тому що старий, а може, тому що старий одному такому раз зацідив кельнею по лобі, аж го кров залляла, і був спокій (Тарнавський З.) 2. огортає лють (ср, ст): Від таких людей мене заливає кров (Нижанківський) ◊ не псути собі \ кро́ви не перейматися, не переживати \ (Франко) (ст) ●\ най то на́гла кров заля́є (проклін) ●до на́глої кро́ви (проклін): Де, до наглої крови, хтось ухопив мій кара́бін (Лисяк) ●\ на́гла, троїста кров залля́є (проклін): І перше мене нагла, троїста кров залляє, нім там чубарик ще раз прийде! (Лисяк) ●пся кров (крев)(лайка)... смотреть
кров Бедный, гостеприимный, домашний, дружеский, мирный, небогатый, нищенский, нищий, отеческий, отчий, отшельнический, родительский, родной, сиротски... смотреть
м высок.Obdach n; Schutz m (защита)без крова, лишенный крова — obdachlos дать кому-либо кров — j-m (D) Obdach gewährenСинонимы: дом, жилище, кровля, к... смотреть
Рідка тканина, що циркулює у кровоносній системі хребетних; складається з рідкої плазми і формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів (у с... смотреть
сущ. муж. рода1. устар. крышадах2. перен. защита, прикрытиезахистприкриття3. приют, жилищепритулокхатадім¤ 1. соломенный кров -- стріха ¤ 2. под крово... смотреть
м. книжн.techo m, tejado m, abrigo m; refugio m, asilo m (приют)гостеприимный кров — refugio hospitalario, hospitalidad fлишённый крова — sin techo; si... смотреть
кров сущ.муж.неод. (3) ед.им. Я, рабочий, Глаз я долго не отвел С мест, виднелся где кров отчийС3. Но ему лучом не позлатятся Из-за утренних паров Б... смотреть
покров (кров)(иноск.) — защита, заступничество Ср. "Господь покров мой". Ср. О, мой Господь, моя надежда... моя и сила и покров! Гр. А. Толстой. Иоанн ... смотреть
м.abri mлишенный крова — sans abriпод кровом — à l'abriбез крова — sans-abri, sans-gîteСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, пр... смотреть
1) Орфографическая запись слова: кров2) Ударение в слове: кро`в3) Деление слова на слоги (перенос слова): кров4) Фонетическая транскрипция слова кров :... смотреть
1) см. Кровля, Крыша; 2) (жилище) хата, стріха, (убежище) захист (-ту), притулок (- лку), пристановище. [Не звиклася ще з думкою, що завтра покине батьківську стріху (Коцюб.). Я не з мечем прийшла в цей край. Прийшла, благаючи, під гостелюбний захист (Грінч.). Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку (Сл. Гр.). Нема йому пристановища, ніхто не приймає (Грінч. I)]. Отчий кров - батьківська хата (стріха). Под -вом - у захисті. Не имеющий -ва - безпритульний, бездомний, бездомок (-мка), беззахисний.... смотреть
імен. жін. роду1. червона рідина циркулююча в системі організму2. (перен.) людські жертви при якому-небудь зіткненні, боротьбі, війнітощо3. порода, по... смотреть
сущ. (греч. σκηνή) — палатка, шатер. ... смотреть
кров род. п. -а, кро́вля (из *krovi̯a), ст.-слав. кровъ στέγη (Супр.), сербохорв. кро̑в, род. п. кро̏ва, словен. kròv, род. п. króva, чеш. krov, в.-л... смотреть
м кнжн te(c)to m, abrigo m; desabrigado- без крова- лишенный кроваСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, т... смотреть
род. п. -а, кровля (из *krovia), ст.-слав. кровъ (Супр.), сербохорв. кров, род. п. крова, словен. krov, род. п. krova, чеш. krov, в.-луж. krow. Связано чередованием с крыть; см. Бернекер 1, 625.Родственно лтш. krava "груз", лит. kraunu, krauju, krauti "собирать, накладывать", др.-исл. hraun "куча камней"; см. В. Шульце, KZ 50, 275 (Kl. Schr. 621), М.–Э. 2, 264; 296.... смотреть
корень - КРОВ; нулевое окончание;Основа слова: КРОВВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - КРОВ; ⏰Слово Кров содержит следу... смотреть
Кривавиця, крівця, мазка, нежить, пасока, паюха, руда (у прик. "Руда — не вода"), червона, юхаФразеологічні синоніми: блакитна кров; голуба кров; дворя... смотреть
(жилище, приют) 住处 zhùchù, 容身之处 róngshēnzhichùостаться без крова - 无容身之处; 无家可归Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, при... смотреть
муж. покрыва, ср. пакрывала, ср. полаг, муж.под кровом ночи — пад покрывам (пакрывалам, полагам) ночы прытулак, муж. прыстанішча, ср., прыстанак, ... смотреть
Rzeczownik кров m dach m schronienie n
Общеслав. Производное от той же основы, что крыть, крою, кровля, крыша.Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сен... смотреть
м. книжн. 1) (крыша, укрытие) ricovero, tetto, rifugio 2) поэт. (защита) protezione f, salvaguardia f остаться без крова — rimanere senza tetto / casa Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть
м. abri m лишённый крова — sans abri под кровом — à l'abri без крова — sans-abri, sans-gîte
кро́в, кро́вы, кро́ва, кро́вов, кро́ву, кро́вам, кро́в, кро́вы, кро́вом, кро́вами, кро́ве, кро́вах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие... смотреть
кров м высок. Obdach n 1; Schutz m 1 (защита) без крова, лишённый крова obdachlos дать кому-л. кров jem. (D) Obdach gewährenСинонимы: дом, жилище, кро... смотреть
КРОВ крова, мн. нет, м. (книжн.). 1. Крыша (устар.). Скромный из соломы кров. Жуковский. 2. Прикрытие, защита, покров (поэт.). Под кровом ночи. 3. Дом, жилище, приют (поэт. и ритор.). Отчий кров. Остаться без крова (без пристанища).<br><br><br>... смотреть
[krów]ж.krewхолодна / гаряча кров — zimna / gorąca krew
Муж. покрыва, пакрывала, полаг, под кровом ночи — пад покрывам (пакрывалам, полагам) ночы прытулак, прыстанішча, дом, остаться без крова — астацца без прытулку (без прыстанку) отчий кров — бацькаўскі дом см. кровля... смотреть
【阴】1) 血, 血液, 鲜血Сходити кров'ю 流血, 出血2) 转 血统
(некр.) - крыша.Синонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие
кров, -аСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие
herberge, huslyСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие
кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.... смотреть
КРОВ. Бедный, гостеприимный, домашний, дружеский, мирный, небогатый, нищенский, нищий, отеческий, отчий, отшельнический, родительский, родной, сиротский, убогий. Зыбкий.<br><br><br>... смотреть
кров, кров, -а, м.1. Укрытие, завеса, навес над чем-н. (устар.). Под ~ом ветвей.2. перен. Жилище, приют (в 1 знач.) (высок.). Остаться без ~а. Дать к. ... смотреть
hajlékСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие
КРОВ, -а, м. 1. Укрытие, завеса, навес над чем-нибудь (устар.). Под кровом ветвей. 2. перен. Жилище, приют (в 1 значение) (высок.). Ос-таться без крова. Дать кров каму-нибудь... смотреть
[кроў]-ов'і, ор. -овйу, м. (ў) кроув'і
М мн. нет 1. köhn. dam; 2. məc. şair. örtük, pərdə, himayə; 3. sığınacaq; daldanacaq; 4. şair. yurd, ev, məskən; отчий кров ata yurdu; остаться без крова evsiz qalmaq.... смотреть
גגקורת גגСинонимы: дом, жилище, кровля, крыша, навес, пенаты, покров, притул, приют, сень, тень, укрытие
1. kate2. katus3. kodu4. peavari
Имеет ту же основу, что и глагол крыть – "нечто укрытое, подведенное под крышу". Отметим, кстати, что слово крыша родственно существительному кров.
ім blood • втрата ~і (кровотеча) haemorrhage • група ~і blood group • пляма ~і blood stain • рівень алкоголю в ~і blood-alcohol level
кровм ἡ σκεπή, ἡ στέγη: остаться без ~а μένω ἄστεγος· лишать ~а στερῶ στέγης· не иметь ~а εἶμαι ἄστεγος· под ~ом κάτω ἀπό τή σκέπη.
1. высок. (крыша) үйдің төбесі;2. перен. (жилище) пана, баспана;3. поэт. (покров) түн жамылып;- под кровом ночи түн жамылып
кров = м. shelter, roof остаться без крова be* homeless, be* left without a roof over one`s head.
Кров. Общеслав. Производное от той же основы, что крыть, кровля (см.) .
кро'в, кро'вы, кро'ва, кро'вов, кро'ву, кро'вам, кро'в, кро'вы, кро'вом, кро'вами, кро'ве, кро'вах
м. 1. уст. (крыша) калканчык, жабуу; 2. (жилище, приют) үй-жай; остаться без крова үйсүз калуу.
• krov• přístřeší• střecha• útulek
Начальная форма - Кров, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное
кров дом, жилище, приют, покров, укрытие, тень, сень, кровля, крыша, пенаты
Ударение в слове: кр`овУдарение падает на букву: о
-і ż krew голос крові zew krwi проливати ~ przelewać krew
Кров, кро́ви, кро́ві, кро́в’ю, в крові́
кров см. жилище || принимать под свой кров
м юг.түбә. тору (сыену) урыны. күч.ышык, (күч.куыш)
jumts; pajumte, paspārne, patvērums; aizsegs
{кроў} -о́ві, ор. -о́вйу, м. (ў) кроуві́.
кровСм. жилищепринимать под свой кров...
Kigono (vi-), kilalo (vi-)
Onderdak
Захований скарб
shelter
Кров- tectum;
кров іменник жіночого роду
кров кров, -а
Blod
Blod
Sang
Blod
Юха
м.кры́ша, кро́вля, кров
Приют в радости и горе
Ров Орк Кров Вор Рок
{N} հարկ պատսպարան
Приют, пристанище
пана, баспана
эряма васта
Heimstätte
Heimstätte
სისხლი
blood
кровь
blood
tetto
юха
юха